починити

починити
-чиню́, -чи́ниш, док., перех., заст.
1) Зробити, вчинити. || кому. Заподіяти що-небудь.
2) кому. Наслати на когось чари, заподіяти кому-небудь шкоду ворожінням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "починити" в других словарях:

  • починити — дієслово доконаного виду зробити рідко …   Орфографічний словник української мови

  • починений — а, е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до починити. || почи/нено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • направити — правлю, виш, Ол. Починити, відремонтувати, полагодити …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»